МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ СУСПІЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В 2021–2022 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ (РОІППО, Фурман В., Пишко О.)
Історія
У 2021–2022 навчальному році чинними є такі навчальні програми з історії: Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія України. 5–9 класи» / наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 р. № 236; Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія України. 10–11 класи» / наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 р. № 236; Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія. Історія України. (Інтегрований курс). 6 клас» / наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 р. № 236; Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія. 7–9 класи» / наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804; Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія. 10–11 класи» (рівень стандарту, профільний рівень) / наказ Міністерства освіти і науки України від 23.11.2017 р. № 1407; Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ. 10–11 класи» / наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 р. № 236. Усі навчальні програми для 5–9 класів розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://goo.gl/GDh9gC; для 10–11 класів: https://goo.gl/fwh2BR. Навчальна програма є засадничим документом, що визначає мету шкільної історичної освіти, деталізує компетентнісний потенціал предмета, окреслює інтегровані, міжпредметні та предметні змістові лінії, регламентує структуру, 212 зміст предмета та результати навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти. Для вчителя програма слугує орієнтиром для формулювання теми і очікуваних результатів уроку, добору методів, прийомів, форм і засобів навчання учнів, визначення критеріїв оцінювання академічної успішності здобувачів освіти. На основі навчальної програми укладають календарнотематичне планування. Основною формою навчання учнів історії є урок, який має реалізувати засадничі підходи до освітнього процесу – компетентнісний, діяльнісний та особистісно орієнтований. На уроках історії учні набувають ключових компетентностей, наскрізних умінь та предметної історичної компетентності в сукупності її складників – хронологічного, просторового, логічного, аксіологічного, інформаційного. Підготовку вчителя до уроку історії слід розпочинати із визначення на основі програми теми та очікуваних результатів уроку, що включають знання, якими мають опанувати учні, вміння, які учні мають набути / вдосконалити, та ставлення, формулювання учнями яких заплановано на урок. Пізнавальні завдання, пропоновані учням на уроці історії, мають розвивати їхнє критичне мислення. У зв’язку з цим в урок варто включати такі завдання: знаходження та опрацювання первинних і вторинних джерел, їх розрізнення й оцінка; пошук, опрацювання, застосування інформації з різних джерел; постановка запитань до джерел на знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку; обговорення контроверсійних запитань; класифікація й порівняння; фактчекінг (знаходження і перевірка достовірності фактів); розрізнення фактів і думок / суджень; аналіз і оцінка фото, логотипів, символів, інфографіки, інших візуальних зображень тощо. У навчанні учнів історії стануть у пригоді документальні візуальні джерела: фотографії, зображення історичних пам’яток, твори живопису, карикатури, реклама тощо. Реалізація діяльнісного підходу в навчанні учнів історії передбачає застосування методів і прийомів активного навчання. Рекомендуємо вчителям історії застосовувати на уроках роботу учнів у малих групах, дискусії, моделювання, обговорення в загальному колі тощо. Ефективними в навчанні учнів історії є й графічні організатори – таблиці, діаграми, схеми розвитку, асоціативні кущі, кластери, що систематизують історичну інформацію, візуалізують зв’язки між історичними подіями, явищами, процесами. Навчальна та методична література із суспільних предметів зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України, що розміщені на офіційному сайті МОН України. Використовувані в освітньому процесі підручники, навчальні й методичні посібники (у тому числі електронні), робочі зошити з друкованою основою, зошити для контролю та/або корекції навчальних досягнень, атласи, контурні й настінні карти, інші дидактичні та наочно-навчальні посібники повинні мати гриф Міністерства освіти і науки України. 213 У новому навчальному році учні 8 класів закладів загальної середньої освіти навчатимуться за новими підручниками. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 243 від 22.02.2021 року гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» надано підручникам історії для 8 класу: «Історія України» – підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Щупак І. Я., Черкас Б. В., Бурлака О. В., Власова Н. С., Галушко К. Ю., Кронгауз В. О., Піскарьова І. О., Секиринський Д. О.); «Історія України» – підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Хлібовська Г. М., Наумчук О. В., Крижановська М. Є.); «Історія України» – підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Мудрий М. М., Аркуша О. Г.); «Історія України» – підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (за редакцією О. І. Пометун, авт. Дудар О. В., Гук О. І.); «Історія України» – підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Власов В. С., Панарін О. Є., Топольницька Ю. А.); «Історія України» – підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Гісем О. В., Мартинюк О. О.); «Історія України» – підручник для 8 класу з поглибленим вивченням історії закладів загальної середньої освіти (авт. Мудрий М. М., Аркуша О. Г.); «Історія України» – підручник для 8 класу з поглибленим вивченням історії закладів загальної середньої освіти (авт. Власов В. С., Панарін О. Є., Топольницька Ю. А.); «Історія України» – підручник для 8 класу з поглибленим вивченням історії закладів загальної середньої освіти (авт. Гісем О. В., Гісем О. О., Мартинюк О. О.); «Всесвітня історія» – підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Щупак І. Я., Бурлака О. В., Власова Н. С., Піскарьова І. О., Секиринський Д. О.); «Всесвітня історія» – підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Сорочинська Н. М.); «Всесвітня історія» – підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Васильків І. Д., Островський В. В., Басюк О. Я., Паршин І. Л., Костікова М. І.); «Всесвітня історія» – підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Ладиченко Т. В., Лукач І. Б., Подаляк Н. Г.); «Всесвітня історія» – підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Гісем О. В., Мартинюк О. О.); «Всесвітня історія» – підручник для 8 класу з поглибленим вивченням історії закладів загальної середньої освіти (авт. Гісем О. В., Гісем О. О., Мартинюк О. О.). Звертаємо увагу вчителів історії, що впродовж 2021–2022 навчального року в Україні відзначатимуть: 1. Дати відомих подій та видатних особистостей: 214 29 вересня – 155 років з дня народження Михайла Грушевського (1866–1934), вченого, історика, політичного та державного діяча, голови Центральної Ради; 16 жовтня – 25 років із дня заснування Конституційного Суду України (1996); 09 листопада – 45 років з дня утворення Української гельсінської групи (1976); 31 грудня – 425 років з дня народження Петра Могили (1596–1647), церковного та політичного діяча, педагога, митрополита Київського, Галицького і всієї Русі; 17 лютого – 130 років з дня народження Йосипа Сліпого (1892–1984), предстоятеля Української греко-католицької церкви, архієпископа; 16 травня – 205 років з дня народження Миколи Костомарова (1817– 1885), історика, письменника, громадського і політичного діяча. 2. Дні пам’яті: 29 вересня – 80-і роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру. Трагедія стала символом «Голокосту від куль» і символом нацистської політики знищення людей в Україні (за два дні 29 та 30 вересня 1941 р. у Бабиному Ярі, урочищі на північно-західній околиці Києва, розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Тут же нацисти розстрілювали ромів, радянських військовополонених, українських націоналістів та інших «ворогів рейху»). Нацисти також вчиняли подібні злочини у Харкові (Дробицький Яр), Дніпропетровську (нині – місто Дніпро), Рівному (урочище Сосонки), Луцьку, Вінниці, Дрогобичі та інших місцях; 27 листопада – 100-і роковини від початку масового штучного голоду 1921–1923 років в Україні; 27 листопада – 75-і роковини від початку масового штучного голоду 1946–1947 років в Україні; 18 січня – 80 років з початку примусового вивезення населення України в Німеччину (остарбайтерів) (січень 1942); 28 квітня – 75 років з часу проведення польською владою акції «Вісла» – примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04–12.08.1947).
Правознавство
У 2021–2022 навчальному році чинними є такі навчальні програми: «Основи правознавства. 9 клас» (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804). Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://goo.gl/GDh9gC. «Правознавство (профільний рівень). 10-11 класи» (наказ Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 № 826 і наказ Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407). Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://goo.gl/fwh2BR. 215 Правознавство як навчальний предмет спрямоване на формування в учнів таких загальнолюдських цінностей як верховенство права, демократія, справедливість, права і свободи людини та ін. Предмет «Основи правознавства» вивчається учнями 9 класу впродовж одного навчального року в обсязі 1 година на тиждень (35 годин на рік). Програмою передбачено вивчення питань теорії держави і права та основ таких галузей права, як конституційне, цивільне, сімейне, трудове, адміністративне, кримінальне. Окремий розділ програми присвячений найпоширенішим правничим професіям. З огляду на зміст програми на уроках із предмета вчителю варто пропонувати учням пізнавальні завдання – правові ситуації, проблеми, питання, фігурантами яких є неповнолітні особи, та добирати ті фрагменти нормативноправових актів, які учні можуть використати у роботі з правовими поняттями, під час розгляду правових явищ і процесів, аналізу правових ситуацій. Окремою формою навчання учнів основ правознавства, передбаченою програмою, є практичні заняття. Це тематичні навчальні заняття з опанування учнями теоретичним матеріалом (невеликим за обсягом) та його застосування, вдосконалення їхніх умінь і навичок. Вивчення профільного предмета «Правознавство» передбачене в 10–11 класах обсягом 3 години на тиждень (105 годин на рік). У програмі відсутній розподіл навчальних годин за розділами. Вчитель самостійно визначає час для вивчення розділів та тем програми в межах загальнорічної кількості годин, дбаючи про досягнення програмових очікуваних результатів. Рекомендуємо вчителю правознавства проводити моніторинг вітчизняного законодавства та враховувати при підготовці уроків поточні зміни, особливо ті, що стосуються конституційно-правових відносин.
Громадянська освіта
У 2021/2022 навчальному році чинною є навчальна програма «Громадянська освіта (інтегрований курс). 10 клас» для закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки від 23.10.2017 № 1407). Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://goo.gl/fwh2BR. Відповідно до навчальної програми курс «Громадянська освіта» вивчається учнями в 10 класі в обсязі 2 години на тиждень (70 годин на рік). Навчання учнів громадянської освіти спрямоване на формування світоглядних орієнтирів, громадянської позиції, громадянської активності та відповідальності учнів. У центрі уваги мають перебувати актуальні питання, пов'язані із демократією, державно-правовими інституціями, суспільними процесами, правами людини, інтересами особистості. Курс «Громадянська освіта» має значний потенціал для розвитку в учнів критичного мислення, дослідницьких умінь та творчості. Вчителю слід добирати для роботи учнів на уроках і вдома пізнавальні завдання, що є актуальними, потребують їхніх роздумів, висловлення ставлення, 216 аргументування власної позиції. Цікавими для учнів будуть і пізнавальні завдання, пов’язані з питаннями й проблемами шкільної спільноти, місцевої громади, ОТГ. Важливо формувати в учнів поціновування різноманітності, неприйняття насильства, ксенофобії, нетерпимості. На уроках і практичних заняттях із курсу варто пропонувати учням обговорення питань суспільної політики, дослідження суспільних процесів, аналіз актуальних проблем сьогодення та пошук шляхів їх розв’язання. Відповідно до цього слід акцентувати увагу учнів на ролі особистості в спільноті, громаді, державі, спонукати їх наводити життєві приклади. У програмі зазначена орієнтовна тематика практичних занять із курсу. Рекомендуємо вчителю самостійно визначати тему практичного заняття з урахуванням потреб та інтересів учнів, особливостей класу, проблем громади. Практичні заняття передбачають застосування набутих знань та навичок учнів у практичній площині. На таких заняттях можна пропонувати учням провести дослідження, розробити проєкт, створити презентацію / відео, спланувати акцію, скласти петицію чи звернення тощо. Реалізація завдань інтегрованого курсу «Громадянська освіта» передбачає систематичне застосування методів і прийомів активного навчання учнів, як-от: дискусія, групова і парна робота, моделювання, загальне обговорення тощо. Програма курсу не містить уроків узагальнення і тематичного контролю, залишаючи це на розсуд учителя. На уроках із громадянської освіти слід використовувати процедури формувального оцінювання, що дають змогу відслідкувати поступ кожного учня в опануванні курсом. Рекомендуємо вчителю поряд із підсумковим оцінюванням застосовувати взаємооцінювання й самооцінювання учнів. Громадянська освіта учнів не обмежується навчанням у стінах класу. Залучення учнів до позакласних заходів, громадських акцій, соціологічних опитувань, створення демократичної атмосфери в класі й школі, соціальне партнерство з місцевою громадою та батьківською спільнотою сприятимуть формуванню громадянськості учнів та розвитку їхньої громадянської компетентності.