Інструктивно-методичні матеріали щодо викладання історії у 5-11класах закладів загальної середньої освіти
в 2021/2022 навчальному році
Нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України
У 2021–2022 навчальному році учні
5–11 класів продовжуватимуть навчання за Державним стандартом базової і повної
загальної освіти 2011 року.
Упроваджений із 1 вересня 2013 року.
З 1 вересня 2022 року
застосовуватиметься Державний стандарт базової середньої освіти 2019 року (для
учнів, які навчатимуться за програмами 12-річної школи)
„
У 5-11 класах закладів загальної середньої освіти освітній процес
здійснюватиметься відповідно до таких типових освітніх програм: «Типова освітня
програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом
МОН від 20.04.2018 № 405;
„
- «Типова освітня програма закладів
загальної середньої освіти ІІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018
№ 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом
МОН від 31.03.2020 № 464). У навчальному плані освітньої програми закладу
освіти конкретизується розподіл годин інваріантного та варіативного складників.
Нормативні документи, що регулюють освітній процес у ЗЗСО
1. Лист МОН 1/10-3101 від 23.07.2021 “Щодо
особливостей організації навчання” .
2. Лист МОН № 1/9-404 від 09.08.21 року «Перелік навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки
України для використання у закладах освіти у 2021/2022 навчальному році».
3. Лист МОН від 16.07.2021 № 1/9-362 «Деякі
питання організації виховного процесу у 2021/2022 н. р. щодо формування
в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок».
4. Лист МОН « Про обсяг і характер
домашніх завдань учнів ЗНЗ» (№1/9-651 від 29.10.2007).
5. Наказ МОН «Інструкція з ведення
класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» (від
03.07. 2008 № 496)
„ Лист МОН № №4.5/2303-21 від 06.08.21
року «Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього
процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої
освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації
концепції «Нова українська школа».
ü Наказ МОНУ від 16.06.2015 № 641
«Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді
у загальноосвітніх навчальних закладах».
Навчальні програми, робоча
програма:
У 2021/2022 навчальному році для викладання історії у закладах
загальної середньої освіти чинними є такі навчальні програми:
- «Історія України. 5–9 класи», затверджені наказом МОН
України від 21.02.2019 No236; «Всесвітня
історія. 7–9 класи», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України
від 07.06.2017 р. No804;
- «Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи», затверджені наказом МОН
України від 21.02.2019 No236;
- для 10-11 класів Міністерством освіти і науки України рекомендований для
вивчення інтегрований курс «Історія: Україна і світ», затверджений наказом МОН
України від 21.02.2019 р. № 236.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки
України
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-donavchalnih-program-z-istoriyi-ukrayini-dlya-5-9-ta-10-11-klasiv-zakladiv-zagalnoyiserednoyi-osviti,
а також видані окремими брошурами та опубліковані у фахових виданнях.
Підручники та посібники:
Під час навчання учитель має використовувати підручники та посібники, схвалені
для використання в освітньому процесі Міністерством освіти і науки України.
Переліки навчальних програм, підручників і посібників рекомендованих для
використання в освітньому процесі у 2021/2022 навчальному році розміщені на
офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України.
Електронні версії підручників з навчальних
предметів розміщені у вільному доступі на офіційному веб-сайті Державної
наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».
Усі навчальні програми та засоби (підручники, посібники, робочі зошити,
атласи та контурні карти, зошити для контролю і корекції навчальних досягнень
тощо), що використовуються на уроках, повинні мати гриф Міністерства освіти і
науки України https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/683.
Календарне і поурочне планування
У зв’язку з внесеними в навчальні програми змінами
наголошуємо, що
вчитель здійснює календарне і
поурочне планування в довільній формі (у друкованому або електронному вигляді). Він самостійно
визначає формат,
обсяг, структуру, зміст і оформлення календарних планів і
поурочних планів-конспектів. Академічна свобода вчителя так само передбачає
вільний вибір форм організації освітнього процесу, способів навчальної
взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Форми і методи навчання вчитель визначає
самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення
конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальній програмі. (Зверніть увагу! Абетка директора рекомендує
у КТП зазначати опис наскрізних змістовних ліній, визначати ключові
компетентності і.т.д.) На першій педагогічній раді ви приймаєте рішення).
При плануванні викладання курсів
вчитель сам визначає розподіл навчальних годин у межах тем (розділів).
Адміністрація не повинні порушувати право вчителя на академічну свободу. (Закон
України «Про освіту»(ст.54), Наказ МОН України No648 від 27.05.2014 р. «Щодо
припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх,
професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та
звітності, не передбаченої законодавством України», Лист МОН України No1/9-630
від 05.12.2014 р. «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної
діяльності вчителя»).
Для підвищення результативності
навчання учитель може синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої
історії в тих класах, де всесвітня історія та історія України вивчаються
паралельно (7-11 класи). Рекомендовану послідовність синхронізованого вивчення
історії України та всесвітньої історії за розділами наведено у програмах. Проте
вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених
курсів як послідовно, так і паралельно.
Практичні роботи (практичне
завдання, практичне заняття)
Практичні роботи є обов’язковими для кожного розділу програми.
Вони можуть відбуватися в різних
формах: практичне завдання - на окремому етапі уроку (для вивчення нового
матеріалу, узагальнення, закріплення тощо), практичне заняття - протягом усього
уроку . Така робота може виконуватися за вибором як учителя, так і учнів, як у
класі, так і вдома, але з обов’язковою презентацією її результатів на занятті.
В організації практичного заняття пропонуємо учителям керуватися
рекомендаціями В. Мисана, вміщеними у книзі «Сучасний урок історії».
Кожне практичне заняття
присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів з
допомогою вчителя над окремими питаннями теми з використанням різноманітних
джерел знань (підручники, де вміщено тематичні історичні джерела – як текстові,
так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет-ресурси,
фонди музеїв, місцеві історичні пам’ятки, оглянуті учнями). Практичні заняття
передбачають використання на уроці історичних документів, насамперед наведених
у підручнику. Під час практичного заняття учитель виступає як коуч (той, хто допомагає
досягти мети), ментор (досвідчений порадник, наставник), тьютор (той, що
індивідуально працює з учнем), новатор (той, що генерує нові ідеї), модератор
(той, що налагоджує комунікацію і взаємодію у класі), фасилітатор (той, хто
підтримує учня в його навчальній діяльності).
Незважаючи на існуючу тенденцію зменшення кількості годин на вивчення
дисципліни «Історія України», проблема використання краєзнавчого матеріалу у
процесі вивчення історії України є актуальною, важливою і невід’ємною складовою
освітнього процесу. Її значення полягає у пробудженні інтересу здобувачів
освіти до навчальної дисципліни, підвищенні їх пізнавальної активності,
розширенні кругозору, набутті навичок самостійної роботи, креативності у відборі,
оформленні і доведенні інформації до ровесників.
Історія рідного краю
Навчальними програмами з історії
України не передбачено вивчення тем з історії рідного краю. Однак,
доцільним буде, плануючи курс, визначити цілі (очікувані результати учіння) та
виділити навчальний час, чи то у межах уроку, чи цілими окремими уроками, на
вивчення історії рідного краю: області, населеного пункту. Частину навчального
матеріалу з історії рідного краю програмами передбачено вивчити на уроках
практичних занять (практичних робіт).
Зміст і обсяг краєзнавчого
матеріалу в курсі історії України визначається, насамперед, вагомістю місцевих
подій, історичних постатей, історичних пам’яток в історії держави, історичними
умовами розвитку краю, ступенем його дослідженності.
Найбільш поширеним прийомом є
включення місцевого матеріалу у розповідь учителя.
Учитель сам повідомляє відібрані ним факти
місцевої історії, використовуючи їх з метою конкретизації та ілюстрації
краєзнавчим матеріалом основних питань лекції (конкретні факти безпосередньо розкривають
загальні явища, події і процеси історії).
Краєзнавчий матеріал на уроках
історії України може використовуватись:
- як вступний до теми заняття;
- як мотивація до організації
пошукової/самостійної роботи;
- до одного з питань, що розглядаються
на уроці;
- бути покладеним в основу
вступного уроку до загальної програмної теми.
Такий прийом дозволяє
активізувати пізнавальний процес, мотивувати учнів до вивчення історії,
візуалізувати факти, постаті, процеси, місця подій, підвести школярів до
питань, що розглядаються на уроці, посилаючись на близьке і відоме. Учитель або
сам повідомляє краєзнавчий матеріал, або здобувачі освіти знаходять його у
доступних їм джерелах.
Ведення класного журналу
(Інструкція з ведення класного
журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів наказ
Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496).
У разі помилкового або
неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом
керівника навчального закладу та скріплюється печаткою. Усі записи щодо
оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного
відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»;
«практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.
У графі «Зміст уроку» відповідно
до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної,
практичної роботи тощо.
У графі «Завдання додому» стисло
записується його зміст (прочитати,вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи
(сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.
Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом «Тематична» без
дати.
При виставленні тематичної оцінки
враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом
вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні
відповідного оцінювання не передбачається.
Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
Регламентовані навчальною програмою години узагальнення/контролю
використовуються для проведення або уроку узагальнення, або уроку контролю, або
уроку, що поєднує обидва типи.
Урок узагальнення або урок контролю проводяться із пропонуванням усних,
письмових або комбінованих видів завдань. На правій сторінці журналу робиться
відповідний до типу уроку запис: або «Узагальнення (із розділу «________»)»,
або «Тематичний контроль (із розділу «________»)». На уроці узагальнення
пізнавальна діяльність учнів (усіх або вибірково) оцінюється на розсуд учителя.
На уроці контролю оцінюється пізнавальна діяльність усіх присутніх. Оцінка за
урок контролю є визначальною (тобто такою, що допомагає визначити динаміку
навчальних досягнень) під час виставлення бала за тему.
Правознавство. Громадянська освіта
У 2021/2022 начальному році чинними є такі
програми: «Основи правознавства. 9 клас» (наказ Міністерства освіти і науки
України від 07.06.2017 № 804). «Правознавство (профільний рівень). 10-11 класи»
(наказ
Міністерства освіти і науки
України від 14.07.2016 No 826 і наказ Міністерства освіти і науки України від
23.10.2017 No 1407). Зазначені програми розміщені на офіційному сайті
Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua, видані окремими брошурами
та опубліковані у фахових виданнях.
Курс «Основи правознавства»
вивчається у 9 класі впродовж одного навчального року в обсязі 1 година на
тиждень (35 годин). У типовій освітній
програмі для вивчення профільного рівня
предмета «Правознавство» для 10-11 класів передбачено 3 години на тиждень (105
годин на рік).
Оцінювання
є невід’ємною частиною процесу навчання. Основною метою оцінювання учнів є
не перевірка і контроль, а забезпечення зворотного зв’язку вчителя з учнями.
Тому в організації щоденного освітнього процесу потрібно застосовувати не
тільки поточне, а і формувальне оцінювання (тобто оцінювання для навчання), яке
передбачає надання учням підтримки, коригує засоби та методи навчання у випадку
виявлення їх неефективності, визначає подальші цілі.
Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку
учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності,
забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід’ємним
складником процесу та здійснюється постійно. Серед шляхів формувального
оцінювання вчитель може організувати самооцінювання та взаємооцінювання учнями
успішності роботи.
Крім вище зазначених видів оцінювання, вчитель застосовує підсумкове оцінювання
(тематичне, семестрове та річне).
Підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів
тематичного оцінювання.
Невід’ємною складовою роботи
вчителя правознавства є моніторинг стану сучасного законодавства,
відслідковування його поточних змін і трансформацій. Особливо це стосується
питань конституційної модернізації
державно-правових відносин. У цьому контексті необхідно відстежувати зміни конституційно-правового
регулювання окремих видів суспільних відносин та обговорювати їх з учнями 9-11
класів, спираючись на чинне законодавство.
Громадянська освіта
У 2021/2022 навчальному році в
закладах загальної середньої освіти у 10 класах продовжується вивчення
інтегрованого курсу «Громадянська освіта», який забезпечує формування
мінімальної функціональної громадянської освіченості особистості. Цієї мети
можна досягнути лише застосовуючи «багатовекторний» підхід, тобто, зосередивши
увагу на кількох ключових моментах. Перш за все, учнівську молодь необхідно
озброїти компетентностями, необхідними для участі в житті суспільства на всіх
рівнях, що передбачає, насамперед, здатність реалізовувати свої права й свободи,
поважаючи при цьому права й свободи інших громадян, а також діяти відповідно до
власних переконань і цінностей. Надзвичайно важливо сформувати в молодих
громадян України повагу до прав людини, плюралізму та демократії, верховенства
закону, виховати в них неприйняття насильства, ксенофобії, расизму, агресії,
нетерпимості.
Зокрема, для досягнення мети
громадянської освіти слід забезпечити теоретичну й практичну підготовку учнів.
Передусім, молоде покоління потрібно ознайомити зі світовими демократичними
здобутками та особливостями становлення демократії в Україні. Що стосується
практичної площини, то тут важливо сформувати мотивацію та основні вміння,
необхідні для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах,
критично-конструктивне ставлення молоді до життя суспільства, а також створити
умови для набуття учнями досвіду громадянських дій, демократичної поведінки та конструктивної
взаємодії. Крім того, громадянська освіта має сприяти становленню активної
позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні.